годинник

Ukrainien

Étymologie

Dérivé de годинний, hodinnyï (« horaire »), avec le suffixe -ик, -yk et, plus avant, de година, hodina (« heure ») ; apparenté au tchèque et slovaque hodiny (« horloge »), hodinky (« montre »).

Nom commun

Cas	Singulier	Pluriel
Nominatif	годи́нник	годи́нники
Génitif	годи́нника	годи́нників
Datif	годи́ннику годи́нникові	годи́нникам
Accusatif	годи́нник	годи́нники
Instrumental	годи́нником	годи́нниками
Locatif	на/у годи́ннику	на/у годи́нниках
Vocatif	годи́ннику	годи́нники
Nom de type 3a selon Zaliznyak

Годинник

годи́нник, hodynnyk \ɦɔˈdɪnːek\ masculin inanimé

1. Horloge.
   • Ідуть хвилини — линуть хвилі шуму,
     як вічності прибій закономірний,
     як всесвіту годинник велетенський,
     що виміря життя великі строки. — (Mikhailo Dubovyk, La Forêt bruit.)

     Les minutes passent – ​​des vagues de bruit déferlent,
     Comme le ressac régulier de l'éternité,
     Comme l'horloge gigantesque de l'univers,
     Mesurant les vastes étendues de la vie.

Dérivés

• сонячний годинник (« cadran solaire »)
• наручний годинник (« montre »)
• настінний годинник (« pendule »)

Prononciation

• Ukraine : écouter « годинник [ɦɔˈdɪnːek] »

Voir aussi

• годинник sur l’encyclopédie Wikipédia (en ukrainien) 

Références

• « годинник », dans Borys Hrintchenko, Словарь української мови, Dictionnaire de la langue ukrainienne, 1924