етимологізувати

Ukrainien[modifier le wikicode]

Étymologie[modifier le wikicode]

Verbe dérivé de етимологія (« étymologie »), avec le suffixe -ізувати.

Verbe [modifier le wikicode]

етимологізува́ти etymolohizuvaty \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 2a

(Linguistique) Étymologiser.

Prononciation[modifier le wikicode]

Ukraine : écouter « етимологізувати [Prononciation ?] »

Conjugaison[modifier le wikicode]

Conjugaison de етимологізувати, verbe imperfectif de type 2a selon la classification de Zaliznyak

Présent (Теперішній час)	Futur (Майбутній час)	Passé (Минулий час)
я етимологізу́ю	я етимологізува́тиму	masculin : етимологізува́в	pluriel : етимологізува́ли
ти етимологізу́єш	ти етимологізува́тимеш	féminin : етимологізува́ла
він, вона́, воно́ етимологізу́є	він, вона́, воно́ етимологізува́тиме	neutre : етимологізува́ло
ми етимологізу́ємо, етимологізу́єм	ми етимологізува́тимемо, етимологізува́тимем	Impératif (Наказовий спосіб)
ви етимологізу́єте	ви етимологізува́тимете	-	2PS : етимологізу́й
вони́ етимологізу́ють	вони́ етимологізува́тимуть	1PP : етимологізу́ймо	2PP : етимологізу́йте
Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник)		Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник)
-		етимологізу́ючи
Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник)	Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник)	Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма)	Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник)
-	етимологізо́ваний	етимологізо́вано	етимологізува́вши