трійковий

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de трійка (« trois »), avec le suffixe -овий.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	трі́йковий	трі́йкова	трі́йкове	трі́йкові
Génitif	трі́йкового	трі́йкової	трі́йкового	трі́йкових
Datif	трі́йковому	трі́йковій	трі́йковому	трі́йковим
Accusatif	Nom. ou Gén.	трі́йкову	трі́йкове	Nom. ou Gén.
Instrumental	трі́йковим	трі́йковою	трі́йковим	трі́йковими
Locatif	трі́йковому трі́йковім	трі́йковій	трі́йковому трі́йковім	трі́йкових

трі́йковий ^{(triïkovyï)} \Prononciation ?\

1. (Mathématiques) Ternaire ou trinaire.

Synonymes

• терна́рний

Vocabulaire apparenté par le sens

• унарний (unaire)
• двійковий = бінарний (binaire)
• трійковий = тернарний (trinaire = ternaire)
• четвірковий (quaternaire)
• п’ятковий ou п’ятеричний (quinaire)
• двійково-п’ятеричний (biquinaire)
• шістковий (sénaire)
• семеричний (septénaire)
• вісімковий = восьмеричний (octal)
• дев’ятерний (nonaire)
• десятковий (décimal)
• одинадцятковий (undécimal)
• дванадцятковий (duodécimal)
• тринадцятковий (tridécimal)
• п’ятнадцятковий (quindécimal)
• шістнадцятковий (hexadécimal)
• вісімнадцятковий (octodécimal)
• двадцятковий (vicésimal)
• шістдесятковий (sexagésimal)