двадцятивіковий

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de вік (« siècle »), avec le préfixe двадцяти- (« vingt ») et le suffixe -овий.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	двадцятивікови́й	двадцятивікова́	двадцятивікове́	двадцятивікові́
Génitif	двадцятивіково́го	двадцятивіково́ї	двадцятивіково́го	двадцятивікови́х
Datif	двадцятивіково́му	двадцятивікові́й	двадцятивіково́му	двадцятивікови́м
Accusatif	Nom. ou Gén.	двадцятивікову́	двадцятивікове́	Nom. ou Gén.
Instrumental	двадцятивікови́м	двадцятивіково́ю	двадцятивікови́м	двадцятивікови́ми
Locatif	двадцятивіково́му двадцятивікові́м	двадцятивікові́й	двадцятивіково́му двадцятивікові́м	двадцятивікови́х

двадцятивікови́й ^{(dvadtsjatyvikovyï)} \Prononciation ?\

1. (Chronologie) D’une durée de vingt siècles (ou de 2.000 ans).

Vocabulaire apparenté par le sens

• двадцятихвили́нний (d’une durée de vingt minutes)
  • двадцятихвили́нка (période de vingt minutes)
• двадцятигоди́нний (d’une durée de vingt heures)
• двадцятиде́нний (d’une durée de vingt jours)
  • двадцятиде́нка (période de vingt jours)
• двадцятидобови́й (d’une durée de vingt jours)
• двадцятитижне́вий (d’une durée de vingt semaines)
• двадцятимі́сячний (d’une durée de vingt mois)
• двадцятилі́тній (d’une durée de vingt ans)
  • двадцятилі́ття (période de vingt ans)
• двадцятирі́чний (d’une durée de vingt ans)
  • двадцятирі́ччя (période de vingt ans)
• двадцятивікови́й (d’une durée de vingt siècles)