Aller au contenu

чарівний

Définition, traduction, prononciation, anagramme et synonyme sur le dictionnaire libre Wiktionnaire.
Adjectif dérivé de чари (« sortilège, enchantement »), avec le suffixe -ний.
Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif чарівни́й чарівна́ чарівне́ чарівні́
Génitif чарівно́го чарівно́ї чарівно́го чарівни́х
Datif чарівно́му чарівні́й чарівно́му чарівни́м
Accusatif Nom. ou Gén. чарівну́ чарівне́ Nom. ou Gén.
Instrumental чарівни́м чарівно́ю чарівни́м чарівни́ми
Locatif чарівно́му
чарівні́м
чарівні́й чарівно́му
чарівні́м
чарівни́х

чарівни́й (tšarivnyï) \Prononciation ?\

  1. Magique, enchanté.
    • – Зілля, що дам я тобі, чарівне. : La potion que je vais te donner est magique.
  2. Très beau, magnifique.
    • Тут місячні ночі чарівні, ще кращі, ніж в Криму. : Ici, les nuits de pleine lune sont magnifiques, beaucoup plus belles qu’en Crimée.
    • Сріблистий місяць тихо чарівне світло лив на сонну землю. : La lune argentée déversait silencieusement sa lumière magnifique sur la terre endormie.

Prononciation

[modifier le wikicode]