ловкий

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de лов (« chasse »), avec le suffixe -кий. Le rapport avec la chasse provient du sens « habile à la chasse », d’où le sens « rusé, rapide, adroit ». Un nouveau sens est apparu, signifiant « ce qui est bien, ce qui se démarque ». Du proto-slave *lоѵъ (« attraper des animaux »). À mettre en relation avec le bulgare ловък « habile, agile, adroit », le lituanien lavus « adepte de la chasse ; habile, intelligent, rusé » et le russe ловкий « adroit ».

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	ло́вкий	ло́вка	ло́вке	ло́вкі
Génitif	ло́вкого	ло́вкої	ло́вкого	ло́вких
Datif	ло́вкому	ло́вкій	ло́вкому	ло́вким
Accusatif	Nom. ou Gén.	ло́вку	ло́вке	Nom. ou Gén.
Instrumental	ло́вким	ло́вкою	ло́вким	ло́вкими
Locatif	ло́вкому ло́вкім	ло́вкій	ло́вкому ло́вкім	ло́вких

ло́вкий ^(lovkyï) \Prononciation ?\ (comparatif : ловкіший, superlatif : найловкіший, superlatifs absolus : щонайловкіший, якнайловкіший)

1. Beau, bien.
   • – А знаєте, хлопці й дівчата, – говорив Васюта, – я навчився нової пісні, та й ловкої! : – Vous savez, garçons et filles, – dit Vassiouta, – j’ai appris une nouvelle chanson, et elle est bien !
2. Agile, adroit (de ses mains).
   • За обідом батько почав розказувати про якогось ловкого мошенника, злодія. : Au repas, mon père commença à parler d’un certain escroc adroit, un voleur.

Apparentés étymologiques

• ловенький
• ловкенький
• наловчитися

Synonymes

• (beau, bien) → voir красний
• (bien, convenable) бравий, важний, важнющий, вдалий, вдатний, гарний, годящий, гідний, добренький, добрий, добренний, добрячий, достойний, ладний, лепський, порядний, прегарний, предобрий, прехороший, пристойний, славний, удалий, удатний, файний, хороший
• (habile) вправний, звинний, зграбний, зручний, меткий, моторний, проворний, прудкий, спритний, хапкий, шамкий, шпаркий
• (compétent, agile) влучний, вправний, звинний, зграбний, меткий, промітний, проноза, пронозливий, секерний, спритний

Prononciation

• Ukraine : écouter « ловкий [Prononciation ?] »